Skip to content

Между улицей и МВФ

Реструктуризация валютных долгов покажет, кто имеет большее влияние на власть — участники митингов или международные кредиторы.

Приняв во втором чтении законопроект относительно реструктуризации долгов, Верховная Рада пошла на беспрецедентный шаг и объявила, что проект ожидает третье чтение. Таким образом парламентарии, похоже, попробовали продемонстрировать, что готовы поддерживать как заемщиков, так и банки. К тому же последние имеют защитника в лице Международного валютного фонда.

Житло на пільгових умовах

Голосування за проект «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» (№1558-1) у другому читанні відбулось в умовах тиску як ззовні парламенту, так і в самій сесійній залі. Доки учасники кредитного майдану проводили гучний мітинг, деякі народні обранці використовували кожну мить, аби нагадати про необхідність якнайшвидшого голосування за документ.

Проект передбачав, що право на реструктуризацію отримає кожен громадянин, який узяв споживчий кредит у валюті, незалежно від мети: на нерухомість, на автомобіль чи якісь інші потреби. Головне, аби не на розвиток бізнесу — на такі позики дія новацій не поширюється.

Після того як позичальник висуне вимогу про реструктуризацію, банк відповідно до ініціативи не може відмовити йому. При цьому нові умови погашення боргів будуть надзвичайно лояльними. Так, валюта буде замінена на гривню за офіційним курсом Нацбанку на дату підписання кредитного договору. Іншими словами, якщо хтось на початку 2008 р. оформляв іпотеку, то отримає можливість погасити заборгованість за вже давно забутим курсом 5 грн./$1. До того ж нараховані на дату реструктуризації штрафи та пеня підлягають прощенню. Крім цього, відсоткова ставка за користування кредитом не зможе перевищувати середньозваженої ставки запозичень, що визначається НБУ на момент реструктуризації.

Таким чином, ситуацію, в якій опинилися б валютні боржники, в разі ухвалення змін можна було б прирівняти до виграшу в лотерею. За бажання вони могли б навіть продати придбане 7 років тому житло, без проблем погасити кредит і отримати значні прибутки. До того ж документ не передбачає з’ясування платоспроможності позичальника. Як наслідок, особа, яка придбала в кредит п’яту квартиру і живе з її оренди, отримає ті ж пільги, що й молода сім’я, яка витратила позику на однокімнатну «хрущовку».

Під загрозою знищення

Банкіри ж напередодні голосування били на сполох. «Проект призведе до знищення національної банківської системи, стрімкого падіння економіки й курсу національної валюти, десятків мільярдів витрат держбюджету, відпливу депозитів із фінансової системи та інвестицій з економіки», — йдеться у спільному листі низки об’єднань учасників фінансового ринку. Зокрема, свої підписи під ним поставили Асоціація «Український кредитно-банківський союз», Національна асоціація кредитних спілок, Ліга страхових організацій тощо.

У фінансових інституціях проект називають «законом в інтересах беззаконня» й наголошують: він повністю нівелює принцип верховенства права, забороняючи кредиторам захищати свої права в будь-який законний спосіб. Експерти нагадують, що залишки за кредитами фізосіб у валюті становлять трохи менше ніж $6 млрд, а обсяг валютних депозитів фізосіб — $11,4 млрд. «Примусова конвертація валютних кредитів за курсом видачі спричинить повернення валютних депозитів у гривні за курсом на момент вкладу», — застерігають фінансисти.

Хоча видається, що вони блефують. Готуючись знизити ставку повернення боргів, парламентарі не зробили жодного кроку для того, щоб запровадити те саме для депозитів. До того ж якщо кредити беруться на тривалий період, то депозити відкриваються на рік, а то й менше. Тому ні про яке повернення доларових вкладів у співвідношенні
1 до 5 не може бути й мови.

У результаті весь тягар законодавчих змін ляже на плечі банків і держави. Щоправда, роль останньої, видається, зрозуміли ще не всі нардепи. «Жодної гривні бюджетних коштів на реалізацію закону не потрібно», — наголошував голова Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка. Водночас, як пояснили у Незалежній асоціації банків, унаслідок ухвалених змін посилиться дисбаланс між активами та зобов’язаннями фінустанов, що призведе до значних фінансових втрат банків і негативно вплине на можливість виконання ними власних зобов’язань перед вкладниками

та іншими кредиторами. А це, у свою чергу, стане першим кроком до визнання фінустанови неплатоспроможною. У результаті відповідати за депозити доведеться Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. А юридичні особи практично втратять шанс на повернення своїх коштів.

Крім цього, банки часто мають зобов’язання не тільки перед вкладниками, а й іноземними кредиторами. А ті навряд чи погодяться з тим, щоб їхні долари поверталися за курсом семирічної давнини. Звісно, якщо парламент не дозволить і комерційним установам не виконувати зобов’язань перед приватними кредиторами. Принаймні державі таке право народні обранці дали.

Противники змін звертають увагу, що банки не проти реструктуризації боргів. Фінустанови навіть підписали відповідний меморандум.

Як розповіла «ЗіБ» заступник директора з питань проблемної заборгованості УкрСиббанку B№P Paribas Group Марія Гуз, в установі готові обговорювати можливість реструктуризації кредиту з будь-яким клієнтом і наразі вже підписано близько 2,5 тис. відповідних договорів. Щоправда, умови, які пропонує банк, не такі заманливі, як у проекті закону.

Два кроки вперед — третій назад

Доводи, які наводили фахівці, все ж мали вплив принаймні на частину народних обранців. Зокрема, проти внесення таких змін виступили в пропрезидентській фракції. «Проект наповнили популістськими гаслами, які неприйнятні для будь-якої економіки. Наприклад, перераховувати кредити за курсом долар за 5 гривень абсолютно неможливо. Про це ми говорили і з організаторами, і з громадськістю, і з професіоналами», — відзначив представник ПП «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко.

Саме він запропонував направити ініціативу на третє читання. Щоправда, під час самого голосування чи то народні обранці не зрозуміли, за що голосують, чи то спікер Володимир Гройсман не зрозумів, що саме він ставить на голосування. Як наслідок, парламентарі ухвалили проект у другому читанні, а виносити його на третє відмовились.

Після цього в деяких фракціях запевняли, що закон прийнято і залишилось лише скріпити його підписом Президента. Однак В.Гройсман був іншої думки. В результаті після тривалих умовлянь і переголосувань ініціативу все ж було відправлено на чергове доопрацювання.

До речі, задовольнило це не всіх нардепів. Ще менше сподобались результати голосування представникам кредитного майдану, які, недовго вагаючись, підпалили шини під стінами парламенту.

В цілому ж голосування показало, що вулиця, або ті, хто вчасно організовує протести, має значний вплив на народних обранців. Кілька з них навіть прямо казали, що закон необхідно ухвалювати, бо на нього чекають учасники мітингу. Щоправда, будь-які акції протесту мають суттєву противагу. Як нагадував НБУ, заборона на втручання держави в переговорний процес між позичальниками та банками щодо реструктуризації кредитів у валюті закріплена Меморандумом з МВФ про економічну та фінансову політику. Відповідно до п.19 цього документа глава держави має накладати вето на будь-який закон, положення котрого передбачатимуть примусову конвертацію валютних кредитів. За таких умов на вул. Банковій, швидше за все, докладуть усіх зусиль для того, щоб остаточне голосування за закон не відбувалось якнайдовше. Однак і прямо виступити проти реструктуризації валютних боргів Президент навряд чи наважиться. А тому не виключено, що після третього ми побачимо і четверте читання проекту.