Skip to content

Українське село готові кредитувати європейські кооперативи

Банки суттєво посилили вимоги до аграрних позичальників з сегменту малого та середнього бізнесу (МСБ), але навіть одержали позитивне рішення щодо кредитування не завжди приходять за грошима. «З числа тих, хто звертається до нас за фінансуванням, позитивні кредитні рішення отримують приблизно 15-20%. А з цих залишилися тільки близько 40% реально отримують гроші і освоюють їх», – розповів «Вестям» директор департаменту малого та середнього бізнесу «Укрексімбанку» Владлен Дєдков.

За його словами, при портфелі кредитів для МСБ в розмірі 2 млрд грн ще приблизно 300 млн грн – це прийняті позитивні рішення, але не надані кредити. «У якихось випадках керівництво компанії знайшло дешевші кошти. Десь не змогли домовитися з партнерами, і поставка товару не відбулася», – пояснює Дєдков.

Але основна проблема з невеликими обсягами кредитування МСБ, як стверджують банкіри, у низькій фінансовій грамотності потенційних позичальників. У багатьох випадках аграрії не можуть не те що грамотно бізнес-план скласти, а виразно сформулювати, на що саме вони хочуть витратити кошти.

При цьому серед виданих кредитів основна маса – короткострокові (до року). Як правило, селяни беруть гроші під посівну і розраховуються після збору врожаю. Тільки 10-15% кредитного портфеля припадає на більш довгі позики. «Гроші беруть на поточні потреби. Кредит на півтора роки – це вже можна вважати міні-інвестпроектом, оскільки в теперішніх умовах дуже складно спрогнозувати, як підуть справи у компанії за цей час. А реального інвестиційного кредитування для МСБ я не бачу взагалі», – зазначив представник «Укрексімбанку».

Експортерів люблять

Реальна ставка кредитування агросектору, за словами банкіра, сьогодні становить 23,5%. Її можна зменшити завдяки держпрограмі компенсації кредитних ставок (до 13% річних). Але держава постійно запізнюється з прийняттям цього рішення. «Можливо, через місяць, коли почнеться посівна, міністерство повідомить нам про компенсацію кредитів на посівну. Але з моменту оголошення про компенсацію до пропозиції відповідних кредитів фермерам пройде місяць-півтора», – сказав Владлен Дєдков.

В результаті фермери просто не встигають отримати кошти, навіть якщо вони виділені. Так, минулого року з 250 млн грн, виділених на ці цілі державою Укрексімбанку, було освоєно не більше 100 млн грн. «Ми просто не встигли. Не встигли фермери представити всі документи. Ось в Херсоні та Миколаєві ми вже таку роботу провели і там всі на низькому старті чекають рішення держави. Але так, на жаль, справи йдуть не скрізь», – говорить Дєдков.

Тим часом агросектор, нарівні з проектами з енергозбереження, банкіри вважають одним з основних напрямків кредитування. Зараз добре кредитуються тепличні господарства, у тому числі при заміні газових котлів на твердопаливні. «Ми також фінансуємо будівництво елеваторів, їх в країні поки не вистачає. Те ж можна сказати і про потужності для зберігання іншої сільгосппродукції. У цьому відношенні сильно виділяється Херсонська область», – уточнив експерт. Рослинництво, особливо виробництво олійних культур, теж досить успішно фінансується

Окрему перевагу мають бізнеси, орієнтовані на експорт і здатні генерувати валюту. «Такі нові ідеї сприймаються банком «на ура», – запевнив Дєдков. Наприклад, недавно Укрексімбанк видав кредит компанії з розведення норки. Підприємство вже на етапі зав’язки чергового стада продає тварин за кордон, тобто має валютну виручку.

Пропонують кооперуватися

Щоб знайти гроші для селян, які не мають можливості взяти гроші в банку, керівник напрямку «Розвиток фінансування малих і середніх виробників» проекту USAID «АгроІнвест» Наталія Ліщітович пропонує нетрадиційні способи фінансування: за допомогою іноземних кооперативів та вітчизняних кредитних спілок.

Перша ідея полягає в тому, щоб звести, наприклад, голландський кооператив з українським підприємством та організувати співпрацю на взаємовигідній основі. Спрощено схема виглядає так: іноземна компанія, у якої немає можливості розширювати посівні площі і штат співробітників, може збільшити своє виробництво за рахунок земель і працівників українського партнера. Вони можуть застосувати тут свої ефективні агротехнології, попутно навчаючи місцевий персонал передовим методам господарювання і на перших порах – повністю викуповувати отриману продукцію.

Другий спосіб – залучити кошти кредитних спілок. «Ми відібрали серед 600 українських кредитних спілок близько 50 компаній, які знають кожного сільгоспвиробника мало не поіменно. Їхній ресурс від 30 млн грн до 90 млн грн. Тільки їм треба законодавчо дозволити стати фінансовими операторами, бо зараз кредитні спілки не можуть кредитувати юросіб, тому фермерів вони фінансують як фізосіб», – пояснює Наталія Ліщітович.

За матеріалами Вісті