Skip to content

СИСТЕМНІ СКОРОЧЕННЯ

Затримання у Відні Дмитра Фірташа може серйозно вплинути на рівень довіри між українськими банками — фінустанови, що належать олігархічним групам, напевно зіштовхнуться із взаємним закриттям кредитних лімітів. Нацбанку, у свою чергу, доведеться активніше забезпечувати фінустанови ліквідністю, щоб уникнути проблем із платежами. При цьому до порядку надання фінансової допомоги в ряду банків уже є питання.

На думку самих банкірів, уже цього року на систему очікує серйозне скорочення. Під загрозою втрати життєздатності — до чотирьох десятків фінансових установ, які можуть не витримати складної макроекономічної ситуації або не одержати підтримки акціонерів після стрес-тестування, вимогу про яке висувають у Міжнародному валютному фонді.

Щоб не допустити ефекту доміно, експерти радять Нацбанку розв’язати руки Фонду гарантування вкладів, провести оперативний стрес-тест і подумати над програмою з рекапіталізації банків.

Попри те, що в бізнесменів немає чіткої офіційної інформації про причини затримки пана Фірташа, а також немає даних про серйозність висунутих йому обвинувачень (згідно з опублікованою інформацією, його підозрюють, зокрема, у хабарництві та створенні злочинного угруповання, за даними DT.UA, затриманому інкримінують дачу хабара при укладанні контрактів в Індії три роки тому), фінансовий ринок уже відреагував на віденський арешт. За словами джерел DT.UA, відразу кілька великих банків з іноземним капіталом переглянули ліміти міжбанківського фінансування на банк «Надра», що належить бізнесмену.

Як пояснив у неофіційній розмові топ-менеджер однієї з таких фінустанов, «увесь бізнес пана Фірташа перебуває під системним ризиком його репутації». За його словами, поки не буде внесено ясність у ситуацію з процесуальним статусом пана Фірташа в Австрії чи США, не буде озвучена позиція української влади та Нацбанку, операції з банком «Надра» «внутрішнім аудитом трактуються як ризикові».

DT.UA звернулося в банк Дмитра Фірташа та НБУ за коментарями про вплив його арешту на ситуацію у фінустанові та готовність центробанку підтримати ліквідність банку «Надра». З банку нами було отримано відповідь, що відпливу коштів клієнтів у зв’язку з цією інформацією не спостерігається, а за період з 1 лютого ц.р. банк «Надра» не одержував рефінансування від регулятора.

Водночас, за узагальненими даними НБУ, тільки в четвер, 13 березня, комбанкам було надано довгострокову ліквідність на суму більш як 600 млн грн.

Однак банкіри кажуть, що доступ до ліквідності на сьогодні одержали не всі банки. Директор генерального департаменту НБУ з питань кредитно-грошової політики Олена Щербакова обіцяла надавати підтримку всім без винятку фінустановам. «Ми практично відмовилися від індивідуальних угод і працюємо через інструменти тендерів. Прийнято рішення, що на ці тендери будуть допущені всі банки. І це дасть можливість банкам відчути себе затишно та нормально й планувати свою ліквідність. На сьогоднішній момент прийнято рішення підтримувати всі банки», — заявляла пані Щербакова.

Утім, самі фінансисти не вважають, що милість регулятора має бути нескінченною. «Контроль над використанням рефінансування (починаючи з 22 січня НБУ видав банкам майже 30 млрд грн) недостатній. Є інформація, що деякі банки одержали рефінансування та використали більшу частину на кредитування. Це абсолютно не відповідає ситуації. Гроші НБУ мали йти тільки на підтримку ліквідності поточної. Тому хотілося б, щоб Національний банк реально спостерігав, куди та в якому напрямі використовуються його кредити», — каже член ради Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник.

Крім того, за словами голови правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимира Лавренчука, спостерігається ситуація, «коли банки є фактично неплатоспроможними по два-три місяці», проте все одно одержують підтримку НБУ.

«Якщо всі 186 банків одержать доступ до рефінансування, я тільки за. Але в значної частини банків немає можливості ці кошти повернути», — наголошує пан Лавренчук. Втрати банківської системи пов’язані з переоцінкою активів і спроможністю клієнтів погашати свої зобов’язання у зв’язку з девальвацією. «По кожному окремому банку — це сотні мільйонів гривень уже збитків потенційних. Чи можна їх уникнути? Ні. Це вже факт. Це означає, що капітали банків сьогодні вже скорочуються на цю суму збитку. Де банкам узяти капітал? Його ніде взяти», — зазначає банкір.

Щоб оцінити масштаби втрат і потребу банків у капіталі, Міжнародний валютний фонд вимагає від НБУ провести стрес-тестування, результатом якого буде оцінка можливого скорочення капіталізації банківської системи. Однак проблема пошуку адекватних механізмів заповнення дефіциту капіталу на випадок відмови приватних акціонерів підтримувати свої банки ще тільки має бути вирішена. А самі банкіри стверджують, що систему цього року очікує значне скорочення кількості платоспроможних банків при обмеженому ресурсі Фонду гарантування вкладів на підтримку фінустанов, які відмирають, і неможливість держави націоналізувати проблемні банки. Тим паче, що досвід рекапіталізації зразка 2008–2009 рр. приніс надто багато розчарувань, привівши до втрати величезних державних коштів.

В арсеналі держави залишається механізм банку поганих активів і можливості адміністрування проблемних установ з боку Фонду гарантування вкладів. Однак і можливості, і спроможності ( як кадрові, так і інструментальні) цих установ на сьогодні залишаються під сумнівом (особливо відносно банку поганих активів). «Держава має приділити питанню виведення проблемних банків з ринку дуже серйозну увагу — потрібно підвищувати ефективність роботи Фонду гарантування вкладів, вчасно передаючи йому банки на санацію», — зазначає Ярослав Колесник.

З повний текстом статті можна ознайомитись на http://gazeta.dt.ua/finances/sistemni-skorochennya-_.html

Добавить комментарий