Skip to content

Фермерів не врятує земельний банк: Аграріям пропонують дорогі кредити

Цього року аграрії позичать у банків лише 6 мільярдів гривень. А із врахуванням пролонгованих кредитів — сума позик зросте до 30 мільярдів. До фінансових установ фермери не йдуть — бо задорого. Ставки перевищують 20 %. Крім того, банки часто відмовляють дрібним клієнтам — через  ризик неповернення грошей. Мовляв, майбутній урожай, який є головною заставою — може зіпсуватися через несприятливі погодні умови. Тому,  здебільшого, укладають угоди  із агрохолдингами.

Володимир Лапа, експерт аграрного ринку: «Коли ставки кредитування 20% і вище — то аншлагу не буде. Тому, що ну якою повинна бути прибутковість виробництва? У багатьох секторах цієї прибутковості  просто немає. Якщо ми говоримо ті самі овочі, коли цибуля на рику вже 90 копійок, або гривня, то звичайно, що  економіки і прибутків там немає. Там не те, що 20 % прибутку немає, щоб кредит у банку взяти — там взагалі прибутку немає».

Активніше співпрацюють із фермерами  кредитні спілки. Щоправда, значної суми вони позичити не можуть. Як правило, максимум —  мільйон гривень.

Найлегше домовитися із такими конторами звичайним селянам, які ведуть господарство одноосібно — наприклад, вирощують овочі. У них не попросять навіть довідки про доходи. Єдине, що потрібно зробити — це знайти поручителя.

Зоряна Розлуцька, голова правління кредитної спілки: «Перший кредит видаємо на оснащення та встановлення однієї теплиці, а наступні кредити беруть члени кредитної спілки для встановлення декількох теплиць уже. Середній виданий кредит таким селянам  становить 2 тисячі гривень. Ефективна процентна ставка по даних кредитах становить 26%. Комісійних та інших нарахувань в нас немає по кредитах».

Вирішити усі проблеми аграріїв міг би державний земельний банк. Принаймні, так кажуть в уряді. Мовляв, він позичатиме кошти менше ніж під 10 відсотків річних. Утім вірять цьому не всі.

У профільному комітеті парламенту припускають: через таку фінустанову проводитимуть махінації з наділами. Зокрема, коли формуватимуть її статутний капітал.

Станіслав Аржевітін, член комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності: «Ця земля буде вилучена з різних реєстрів, не знаю, в який спосіб оцінена,  тому що статутний капітал повинен бути грошовим та ще й повинен бути не менше 120 млн. І як вони оцінять ці землі, хто їх буде оцінювати ці землі, щоб набрати принаймні 120 млн?».

Та й видавати дешеві позики із земельного банку будуть лише обраним — кажуть у комітеті. Тим часом, фахівці підрахували: загалом на ведення власної справи аграріям необхідно, щонайменше, 250 мільярдів гривень. І задовольнити такі потреби нова фінустанова не зможе.

Олена Лоскун, Володимир Февчук. «Банківський сектор». ·  Канал UBR

Добавить комментарий